Діла добрих відновляться,
діла злих загинуть...

Тарас Шевченко

понеділок

Чим росіяни подібні на німців і про ознаки зрілої демократії

В Росії справжня демократія. Але це демократія інфантильного типу. Це коли народ закохується у свого фюрера. Впадає в стан дитини і вибирає собі Татка, який буде годувати і при потребі карати. Стан хворого або неспроможного, який шукає доброго дядю для підтримки та захисту. Скільки вождів та мегалідерів пережила Європа у 20 столітті? Гітлер, Сталін, Франко, Муссоліні, де Голь…

В Україні інакше. Пророчими були слова “Сєні-Кулявлоба”, що уникав відповідальності і креативно вигадав, як вберегти свою задницю, коли Майдан вимагав лідера, - «А лідером буде знаєте хто? А лідером буде УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД!!!!» Так воно і сталося.

Один військовий експерт сказав:
«Украинцы не уважают власть. Генетически. Или, если сказать точнее – не имеют пиетета перед властьимущими. Посмотрите историю Сечи, Гуляй Поля. Украина – единственная страна, где анархия может быть основной идеологией государства. При этом в случае опасности, особенно внешней, нация демонстрирует чудеса самоорганизации. Может даже выдвинуть лидера и наделить его, фактически, диктаторскими полномочиями. Но как только опасность исчезает, лидера могут скинуть те же «благодарные подданные»

Тож розбіжності тут на рівні генетики, а не політики. Як в пісні:
«Никогда мы не будем братьями, Ни по родине ни по матери, У вас царь у нас демократия…. Никогда мы не будем братьями»

“Нединастичний «царизм» це теж форма демократії. Як сказав теоретик і практик такої демократії Адольф Гітлер у своєму «Mein Kampf», - «Справжня німецька демократія це право вільного вибору вождя». Російська демократія, в цьому розумінні, на кшталт німецькій.
Демократія ж, зрілого типу, це коли всі дорослі наймають менеджера для організації суспільного життя і розуміють, що тримати керівництво треба на дуже короткому повідку. Сьогодні взірцем дорослої демократії є Швейцарія і скандинавські країни. Вони якось тихо, без шуму і пилюки організували собі повністю безбідне та спокійне життя. Нам туди.

Андрій Поцілуйко
Товариство vilni.info

0 коментарі:

Опублікувати коментар