Діла добрих відновляться,
діла злих загинуть...

Тарас Шевченко

понеділок

Успіх Швейцарії - прямі наслідки прямої демократії

Насправді швейцарці шляхом прямого народовладдя вирішують більшість питань, зокрема питання оподаткування. З цієї причини там практично неможлива корупція. Пояснення у статті "Чому у Швейцарії все так добре?"

Пряма демократія гарантує помірне споживання грошей платників податків 

 Доктор юридичних наук Маріанна Вютріх Сьогодні багато країн по вуха в боргах і не в змозі навести лад у себе вдома. Те, що в Швейцарії справи ідуть краще, ніж в інших країнах, хвилює багатьох політиків і журналістів інших країн. Оскільки вони не знайомі зі швейцарською моделлю держави, вони вважають, що процвітання Швейцарії бере свій початок в основному у фінансовій сфері. Це не так.

Потужність економіки Швейцарії базується насамперед на малих і середніх підприємствах (МСП). Добробут Швейцарії тільки в незначній мірі залежить від прибутковості банків. Так, півроку тому писалося у щоденній пресі стосовно Швейцарського національного банку: “Вартість швейцарських банків постійно зменшується: На кінець 2012 року вона становила тільки 35 млрд. франків, що відповідає лише 6 відсоткам валового внутрішнього продукту (ВВП) ” (див. “20 Minuten” від 17 червня 2013 року). І справді, швейцарська економічна міць базується насамперед на малих і середніх підприємствах (МСП), на які припадає більше 90 відсотків бізнесу. Крім того, більшість швейцарських банків і є МСП.

Причини високої економічної ефективності Швейцарії

Серед причин високої економічної ефективності Швейцарії – високий рівень освіти і мотивація до роботи, надійність бізнесу і висока якість продукції. Ще два особливо важливі чинники відносяться до цього :

  • Компактна децентралізована економіка: За аналогією з федеральною структурою Швейцарії, компанії зосереджуються не тільки в містах. Багато хороших малих і середніх підприємств розташовані у сільській місцевості, і їхнє керівництво – це жителі місцевої громади або ж цього кантону, які відчувають відповідальність за процвітання (створення/збереження робочих місць) своєї країни. 
  • Сильна дуальна система (теорія і практика) середнього професійного навчання: Понад дві третини молодих швейцарців проходять професійно-спрямоване навчання. Майже всі малі та середні підприємства та всі великі компанії надають можливість професійно-виробничого навчання молоді. Це для них (підприємств) очевидний внесок у добробут країни, одночасно і формування підростаючого покоління відповідальних фахівців і громадян, які здатні і готові зайняти своє місце у здійсненні прямої демократії.

Пряма демократія і державний бюджет 

 Чому у Швейцарії так мало боргів? Державна структура прямої демократії має істотний вплив на фінансовий стан швейцарської політичної системи. На відміну від більшості інших країн, Швейцарія має відносно збалансований державний бюджет, федеральні бюджети, бюджети кантонів та муніципалітетів. За це відповідають три фактори:

1. Громадяни приймають рішення про державні витрати

Всі кантони і громади проводять або обов’язкові або факультативні фінансові референдуми. Таким чином виборці напряму приймають рішення стосовно державних витрат. Якщо вони вирішують, що витрати непотрібні або надмірні, вони голосують Проти. Таке буває часто. Прикладом можуть служити найбільші громади Швейцарії – міста Цюріха і кантону Цюріх, найбільш густонаселеного кантону, а також маленького села в кантоні Шаффхаузен на півночі Швейцарії.

- Місто Цюріх, 400 000 жителів:
Обов’язковий фінансовий референдум

Стаття 10 статуту громади: Голосування громадою [тобто членами громади з правом голосу] є обов’язковим:

[...] г) єдиноразові витрати під конкретну потребу понад 20 000 000 франків або щорічні витрати під конкретні потреби у розмірі понад 1 мільйон швейцарських франків на рік.

Приклад: голосуванням громади 22 вересня 2013 року була відхилена ініціатива взяти в кредит 216 млн. франків на будівництво стадіону – ЗА 49,2%, ПРОТИ 50,8%.

- Кантон Цюріх, 1,4 млн. жителів:

Факультативний фінансовий референдум
Стаття 33 конституції кантону: за запитом на голосування жителям виносяться:

г. Рішення ради кантону стосовно:
1) нових одноразових витрат понад 6 мільйонів франків,
2) нових щорічних витрат понад 600 000 франків Для проведення факультативного референдуму в кантоні Цюріх достатньо зібрати лише 3000 підписів (Стаття 33 конституції кантону).

- Громада Бюттенхардт SH, 354 жителів:

Збори громади

Збори громади відбуваються [попри багато іншого, DV] з наступних питань:

  •  Рішення про нові разові витрати понад 20 000 франків 
  •  Рішення про щорічні витрат понад 5000 франків на рік. 
  •  Рішення про придбання, обмін або продаж землі або надання дозволу на будівництво понад 30 000 франків. 

У громадах, де проводяться збори, громадяни також щороку голосують стосовно бюджету. Вони можуть видаляти статті витрат, як, наприклад, зробила громада Бюттенхардт (поряд з багатьма іншими громадами), відхиливши 29 Листопада 2012 року витрати у розмірі 1100 франків на запланований природний парк Шаффгаузен. 

2. Громадяни вирішують про податки

У федерації, кантонах і громадах громадяни з правом голосу приймають рішення про впровадження нових податків та збільшення або зменшення існуючих податків.

Приклад по федерації: на референдумі 27 вересня 2009 року було прийнято рішення про тимчасове збільшення ПДВ на користь страхування на випадок інвалідності з 7,6 до 8%. -

Приклад Кантону Цюріх: Обов’язкове голосування про податки Стаття 32 конституції кантону: на голосування жителям виносяться:

[...] е. податкового законодавства [...] та їх змін, які вводять нові податки або вищий податковий тягар для окремих випадків.

Приклад громади Бюттенхардт: На щорічних зборах громади голосують про податкову ставку на території громади. Коли потрібно побудувати нову будівлю для школи, збільшують громадяни ставку податку або вони відремонтовують існуючу будівлю школи – так просто це функціонує.

 Прямим наслідком прав громадян приймати рішення, особливо в громадах: Швейцарські громади в більшості випадків є прибутковими.

 3. Границя державного боргу 

 Виборці у федеральному уряді і в більшості кантонів, як і в багатьох містах ввели на референдумах так звану границю боргу. “На відміну від глобальної тенденції в світі, Швейцарія за останні роки скоротила державні борги. До 2016 року відношення державного боргу (федерація, кантони, громади та фонди соціального забезпечення) може впасти до рівня нижче 30%, в той час як в багатьох інших місцях цей показник сягає 100% і більше. Велика заслуга цього є введена в 2003 році границя державного боргу». (Див.”Neue Zürcher Zeitung» від 15.11.2012)


- Границя державного боргу у федерації:

Федеральна конституція Стаття 126 управління бюджетом
  1. Федерація врівноважує в довгостроковій перспективі свої доходи і витрати. 
  2. Максимальні витрати в проекті бюджету регулюються попередніми оцінками доходу, беручи до уваги економічну ситуацію. 
  3. При непередбачуваних фінансових потребах максимальні витрати, згадані в пункті 2, можуть бути відповідно збільшені. Прийняття рішення про збільшення витрат відбувається на Федеральних Зборах відповідно до статті 159, пунктом 3 літери с. 
  4. У випадку, коли держвитрати перевищать заплановані максимальні витрати, зазначені в пункті 2 або 3, тоді ці створені додаткові витрати повинні бути компенсовані на протязі наступних років (тобто враховані при закладанні послідуючих держбюджетів)
- Границя боргу в кантонах
Кантони використовують різноманітні механізми. Аппенцелль Іннерргоден, наприклад, не має границі боргу, так як бюджети Аппенцелль і так дуже економні.

Два приклади:
У кантоні Люцерн поточні витрати згідно конституції кантону не можуть перевищувати надходження. У випадку винекнення дефіциту бюджету, його належить погасити в межах чотирьох до восьми років, при цьому враховується економічна ситуація.

У кантоні Санкт-Ґаллен намагаються збалансувати поточні рахунки. Якщо витрати перевищують бюджетні обмеження, передбачається підвищення податків.

Висновок 

 Хороший стан швейцарського державного бюджету є результатом прямої демократії та її ретельного здійснення виборцями в федерації, кантонах і громадах. Кожен громадянин в Швейцарії або за кордоном покликаний виправити розповсюджені невірні уявлення про походження пристойного швейцарського бюджету.

Виховання громадян як необхідна основа прямої демократії 
 На зборах громадян громади Бюттенхардт їхній голова привітав трьох молодих громадян, яким в цьому році виповнилося 18 років і які отримують право голосувати. Голова висловив те, що являє собою виховання громадян. Н.Г., Ф.M. і С.Р. офіційно зареєстровані як громадяни з правом голосу і вибору. Спільне святкування молодих громадян в громадах Льон, Стеттен і Бюттенхардт традиційно відбулося влітку на кораблі. Голова нагадав молодим громадянам, що з досягненням повноліття вони отримали більше прав, але, з іншого боку, в них з’явилося багато обов’язків. Так вимагається в школі і на роботі більше волі і наполегливості. Ідеї ​​і погляди молодих виборців дуже цінні, і було б непогано, якби молоді громадяни активно брали участь у рішеннях або долучалися до роботи громади. Голова громади бажає молодим громадянам багато сили, щастя і міцного здоров’я. Громада прийняла акламацією молодих громадян. 
 Джерело: Протокол зборів громади Бюттенхардт 29 листопада 2012

Джерело: http://www.zeit-fragen.ch/ 

пʼятниця

“Логіка ґвалтівника” в аргументації влади

Вчора відбувся мітинг під стінами Верховної Ради. ЗМІ назвали його штурмом. Практично всі одноголосно засудили протестантів і кинулися розкручувати версію про “руку Путіна”. Проте тут більше попахує “логікою ґвалтівника”, який намагається зґвалтувати жертву і вимагає в неї, щоб вона не кричала мотивуючи це тим, що за дверима чекає інших “чужий ґвалтівник”.

 Чому народ не вірить? 

 Нема підстав. Чи можна довіряти мєнту, який тебе недавно пресував? Чи можна довіряти корумпованому чиновнику, якого просто сказав, що “він з народом” і пішов на підвищення? Чи можна довіряти прес-секретарю МВС у Києві, яка ще місяць тому називала майданівців бомжами і проститутками? Чи можна вірити “новому” міністру, який діє тими ж методами, що й старий? Усі ці питання риторичні. Народ не вірить керівництву, бо йому обіцяли “кулю в лоб” і очищення, але нічого не виконали. Українці вже переросли поняття “влада”. Їм потрібні найняті народом керівники під контролем народу.

 Що маємо в історії? 

 1917 рік – Павло Скоропадський пропонує на основі свого українізованого корпусу створити регулярну армію УНР. Центральна Рада відмовляється. Такі ж пропозиції надходили і від інших функціонерів, зокрема Симона Петлюри. Повноцінну армію створити так і не вдалося. Навіть в момент, коли “зовнішня загроза” була під Києвом військових і “радикалів” називали “провокаторами”, бо “не могла одна соціалістична республіка напасти на іншу”. Потім ми мали Крути, мали знищену українську державність, бо ані Петлюра, ані Скоропадський у пізніший час не змогли створити військо. Просто бракувало часу.

 Що маємо зараз? 

 1. Сьогодні в.о. глави АП Сергій Пашинський стверджує, що Україні не загрожує вторгнення. Тим часом у змінах до бюджету, на армію заклали грошей знову менше ніж на МВС і менше половини потреб необхідних для забезпечення обороноздатності. Це в час війни.

 2. Керівництво країни свідомо йде на розхитування ситуації, вбиває представників ПС, і при цьому нічого не робить для того, щоб покарання понесли ті, хто причетний до сотень смертей, але зараз спокійно ходить у парламент, керує містами тощо. Основним аргументом є те, що “на кордоні стоять російські війська”. Це та ж логіка ґвалтівника “терпи і не кричи, намагайся розслабитись”, бо за порогом стоїть інший ґвалтівник. Він ломиться в двері.

 Чи можуть ці люди захистити? 

 Чи можуть керівники, яким недовіряє народ його захистити? Чи може мент, який ще недавно стріляв у цей народ, його захистити? Очевидно, що ні. Такі керівники першими втечуть за кордон “у екзиль” у будуть спостерігати. Вони це робили вже під час Майдану і зникали у найбільш скрутні моменти. Такий мент першим перекинеться на сторону ворога.

 Що потрібно народу? 

 Що робити у цій ситуації? Спостерігати, чи спробувати боронити свої права? Відповідь також очевидна. Треба боронити і відправляти у відставку тих, хто не має довіри народу. Народ повинен мати право звільняти будь-кого і на будь-якій підставі. Головним критерієм має бути “втратив довіру народу”. Про це говорив Сергій Кемський, що загинув на Інститутській. Народу потрібні інструменти прямої демократії. Тоді він не буде штурмувати Раду. Він буде голосувати. Тільки влада поки що боїться цього права. Теперішні керівники і ті, що засіли у парламенті повинні вже зараз законодавчо затвердити таке право. Якщо цього не станеться, то народ сам може наділити себе таким правом.

 Роман Соломонюк
Джерело: 7днів

четвер

Українські моральні авторитети підтримують пряме народовладдя

Пряме народовладдя є головним інструментом впливу народу на владу. Так вважають моральні авторитети України. Ініціатива 1 грудня, у Національному Акті Свободи, висловила своє бачення участі громадянина в здійснені влади, та контролю за нею. 

Національний Акт Свободи визнає - найвищою і непорушною цінністю людей в Україні є свобода.

Стаття 6. Розвиток громадянського суспільства. Держава визнає пріоритетом розвиток інститутів громадянського суспільства і посилення громадянського контролю за здійсненням влади в Україні. Система політичних і суспільних відносин в Україні має забезпечувати і розвивати пряму причетність громадянина до здійснення влади та контролю за нею.

Центральним принципом нової редакції Основного Закону України має стати утвердження механізмів безпосередньої участі громадян в управлінні справами суспільства і держави та безпосередньому здійсненні влади на загальнодержавному і місцевому рівнях. До обов’язкових механізмів безпосередньої демократії належать вибори, розпуск виборного органу влади, народна правотворча ініціатива, референдум, плебісцит, загальні збори (віче) громадян, громадське обговорення, звернення громадян, виявлення громадської думки, мітинги, демонстрації, походи, автопоходи, пікетування, протести, акції громадянської непокори, страйки тощо.
 Стаття 7. Право на опір. Держава підтверджує і гарантує право громадян України на ненасильницький громадянський опір та право на повстання проти тиранії і гноблення. Нова редакція Основного Закону України повинна закріпити це право та механізм його забезпечення.

Національний Акт Свободы 

середа

Як створити територіальну громаду?

Пояснення покрокових дій для створення територіальної громади. Для чого потрібні територіальні громади пояснюється у статті Що таке територіальна громада і для чого її створювати?

Крок №1. Встановлюємо відсутність або наявність конституційного власника: місцевого бюджету, архівних документів, документів на право власності на землю територіальної громади адміністративно-територіальної одиниці.

1. Запит до обласного Міністерства юстиції про наявність територіальної громади відповідно до статей 142 та 143 Конституції України.

2. Запит на отримання витягу з державного реєстру про реєстрацію юридичних і фізичних осіб підприємців про відсутність чи наявність територіальної громади.
3. Запит до місцевої ради про її засновників та розпорядчий документ про заснування місцевої ради: протокол загальних зборів засновника територіальної громади власника відповідно до ст. 142, 143 Конституції України, ст. 80, 83 Земельного Кодексу України. Встановлюємо відсутність місцевого бюджету власності територіальної громади.
4. Запит в ЦВК або до місцевого державного реєстру виборців.
5. З’ясовуємо наявність ЄДРПУО державних органів влади (місцевої ради, управління пенсійного фонду, податкової, державної виконавчої служби, прокуратури, міліції, суду, державної казначейської служби). Пояснення: відбулась підміна конституційного власника держави.
У випадку відсутності місцевого бюджету, архіву подаємо заяву про їх утворення.
Крок №2. Роз’яснювальна робота з громадянами – членами територіальної громади окремої адміністративно-територіальної одиниці (села, селища, району, міста, району в містах з районним поділом):

1. Знаходимо (визначаємо) актуальну для територіальної громади проблему (розпаювання землі, незаконний видобуток, відсутність газу, води).
2. Проводимо зустрічі з людьми і показуємо як вирішується актуальна проблема через оформлення права власності на частку національного багатства в адміністративно-територіальній одиниці та оформлення реєстру громадян – власників національного багатства в України.
3. Збираємо підписи з інформаційним листом.
Крок №3. Утворення територіальної громади-власника.
1. Приготувати і попередньо обговорити статут територіальної громади-власника

2. Проводимо загальні збори. Тільки-но набирається число присутніх 50% + 1 жителів, на цих загальних зборах має бути прийнято рішення:

  • про створення територіальної громади-власника як юридичної особи публічного права власності за статутом територіальної громади; 
  • про порядок безпосереднього управління майном територіальної громади; 
  • про утворення власних внутрішніх органів влади територіальної громади; 
  • про люстрацію чиновників; про заснування реєстрів власників, власності, реєстру органів, утворених територіальною громадою, архіву власності територіальної громади; 
  • про відкриття рахунків місцевого бюджету власності територіальної громади;
  • про прийняття процедури висування і відзиву депутатів і головної посадової особи; 
  • про отримання печатки юридичної особи публічного права власності територіальної громади, відкриття рахунків територіальної громади-власника; 
  • про обрання керівних органів громади, про що складається протокол загальних зборів. 

  • 3. Виносимо рішення прямої дії обов’язкове до виконання з будь-яких питань, що віднесені до повноважень ВЛАСНИКА. Виготовлення печатки, відкриття рахунків. Починаємо працювати через орган місцевого самоврядування за законом «Про місцеве самоврядування». Всі інші органи державної влади працюють за законами країни.

    Статус та тип керівних органів регламентується малою конституцією громади – Статутом.

    Взаємодія з органом місцевого самоврядування визначається Конституцією України, Хартією про місцеве самоврядування, Статутом, іншими законодавчими актами, що не суперечать Конституції України.


    Влада і далі хоче залишатися закритою від свого народу

    Олександр Турчинов
    Верховна Рада не змогла прийняти у другому читанні законопроект про спрощення доступу до публічної інформації.

    Винісши цей законопроект на сигнальне голосування, Рада дала за нього лише 202 голоси "за" (у тому числі один член КПУ). Після такого голосування Турчинов переніс голосування за цей закон на четвер, хоча депутат Журавський і вказував, що за регламентом цього робити не можна. Законопроект передбачає зміни до низки кодексів та 53 законів.

    Він має забезпечити публічність прийнятих рішень місцевими органами влади та доступ громадян до органів влади. У законопроектів пропонується запровадити штрафи за "необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації". Передбачається також значне розширення інформації, до якої громадяни матимуть право доступу.

    Українська правда

    вівторок

    Богомолець хоче зберегти постійний контроль Майдану за владою

    Ольга Богомолець
    Громадський діяч Ольга Богомолець пропонує прийняти закон "Про Майдан", як віче з правом люстрації та вето на дії влади. Такий чином громадськість контролюватиме чиновників.
    "Майдан стоятиме, поки стоятимуть люди на Майдані. Сьогодні деякі політикі, зокрема з партіїї "Свобода" дозволяють собі піднімати руки на українських громадян, чинити беззаконня. Цього б не було, якби Майдан міг контролювати владу. І якщо прийняти закон, який ми пропонуємо, ми зможемо та змусимо партії уважно слідкувати за їх діями", - розповіла Богомолець зі сцени.

    субота

    Що таке територіальна громада і для чого створювати територіальну громаду?

    Натисніть, щоб збільшити.
    Які ознаки має територіальна громада?
    Територіальна громада — (сіл, селищ, міст), об'єднана загальними інтересами власного життєзабезпечення, самостійного, в межах законів, вирішення питань місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Територіальна громада створюється для самостійного вирішення питань місцевого значення.

     Відповідної до ст. 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

    Відповідно до Статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування:


    • Управляють майном, що є в комунальній власності; 
    • Встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; 
    • Забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; 
    • Утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; 
    • Вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.


    Територіальна громада - це засіб забезпечення інтересів народу навіть тоді, коли представники місцевих органів самоврядування проти цього.

    Територіальна громада - це традиційна для українців форма управління містами і селами відома споконвіку. Саме так будували церкви, бібліотеки, будинки Просвіти. Так обирали керівника селища і так вимагали від нього звіту.

    Територіальна громада працює, як постійно діючі вибори, коли твій депутат постійно повинен отримати "мандат довіри", а ти постійно зберігаєш контроль за ним.

    Джерело: Вікіпедія

    пʼятниця

    Нам не потрібні пастухи - нам потрібні виконавці волі народу

    Сергій Кемський
    "Небесна сотня"
    Як наповнити реальним змістом ст.5 Конституції України, яка визнає Народ України єдиним джерелом влади. Єдиним критерієм присутності чиновника чи політика на посаді має бути довіра народу. Не потрібно інших обґрунтувань, щоб поставити, чи зняти чиновника. Це думки Сергія Кемського, політолога, котрий загинув захищаючи право народу здійснювати пряму владу.

    Позиція Майдану

    1. Нам більше не потрібні пастухи – нам потрібні виконавці волі громади, які ефективно координуватимуть суспільні ресурси для досягнення спільних цілей.

    2. Нам потрібна пряма демократія. Суспільство має отримати інструмент впливу на закони і на осіб, які втілюють ці закони у життя. Посади голів райвідділів міліції, районних судів, прокуратур тощо мають бути виборними.

    3. Громада повинна отримати право звільняти будь-якого чиновника, який діє на території цієї громади.

    •  Президента України можуть звільнити всі громадяни України;
    •  Голову управління МВС області – мешканці відповідної області;
    •  Голову апеляційного суду міста – городяни цього міста;
    •  Голову районного суду – люди, що проживають у цьому районі;
    •  Начальника ЖЕКу – жителі будинків, які обслуговує ця контора.


     4. Для ініціювання подібної відставки громадяни України не повинні нікому доводити обґрунтованість своєї вимоги – шукати, яку статтю якого кодексу порушив посадовець. Універсальна підстава для звільнення – "втратив довіру громадян".

     5. Звільнений внаслідок референдуму чиновник має бути позбавлений усіх пільг державного службовця, а по досягненню похилого віку отримувати мінімальну пенсію. Він не може бути призначеним на будь-яку державну посаду, але не повинен обмежуватись в праві бути обраним громадянами на виборну посаду.

     6. Результати референдумів, як вияв народної волі, повинні вступати в силу після їх встановлення, без жодних ухвал органів влади.

    Нам потрібно

    Привести до європейських стандартів процедуру ініціювання референдумів. Маємо знизити кількість підписів для ініціювання референдуму до 1-2 відсотків мешканців території, на якій проходить референдум.

     У 8-мільйонній Швейцарії для ініціювання референдуму потрібно 50 тисяч підписів – це приблизно півтора відсотка громадян. У 45-мільйонній Іспанії – 500 тисяч – трохи більше одного відсотка.

    В Україні ця цифра складає 3 мільйони підписів або шість з половиною відсотків населення країни. Через це організувати в Україні "референдум за народною ініціативою" можуть лише добре профінансовані структури, що мають підтримку української чи зарубіжної влади. Вони теж є громадянами України, але назвати це народною ініціативою можна лише дуже умовно. 

    Якщо буде цифра в 2 відсотки, то для ініціювання референдуму про звільнення губернатора Харківщини буде потрібно зібрати близько 55 тисяч підписів; про звільнення мера Харкова – 35 тисяч підписів; про звільнення голови міліцейського відділку у Врадіївці – 200 підписів. 

    Можна кожного разу райвідділки громити чи Майдан збирати. Але простіше й ефективніше здійснювати безпосереднє народовладдя через референдуми – Європа давно в цьому переконалася. Ті, хто прагне йти до Європи, як і ті, хто планує будувати Європу в Україні, мають скористатися цим досвідом.

    Джерело: Чуєш, Майдане!